Що робити, якщо діти швидко втрачають увагу під час майстер‑класу?

Люди, стаючи дорослими, забувають, що колись були дітьми. Тими самими, які легко відволікаються, стають миттєво розсіяними, сіють хаос, бігають, стрибають, улюлюкають і голосно сміються. Це проявляється у всьому, чим би вони не займалися: іграх, навчанні, творчості, та й просто в моменти очікування, коли побовтати ногою заради саморозваги є чимось самим по собі зрозумілим.

Природно, що в рамках такого заняття як майстер клас Київ, діти теж не перестають бути дітьми. Вони швидко відволікаються — концентрації їхньої уваги часто вистачає буквально на 10-15 хвилин. І навіть якщо якийсь майстер-клас, у якому вони беруть участь, дуже цікавий, дитяча психіка та фізіологія вже так влаштовані, що відволікання уваги є неминучим і природнім процесом.

Педагогам та їх помічникам, звісно, хочеться повернути увагу дітей у заплановане русло. І нижче ми розглянемо варіанти технік, які здатні допомогти це зробити.

Техніки відновлення та перемикання дитячої уваги

1. Структурування заняття. Розбиття на етапи (введення, практична частина, сенсорна робота, зворотний зв’язок, святкування успіху) дозволяє створювати фокусні точки в моменти перемикання, які є якорями утримання дитячої уваги.
2. Швидке залучення. Діти здатні до чогось включитися одразу ж, буквально за секунду. Їм не треба довгих вступних лекцій, на яких і дорослі засинають. Буквально одного ємного і яскравого речення буде достатньо, перш ніж, умовно, занурити пальці по самий лікоть у різнокольорову глину.
3. Слухання та дія мають змінюватись. А можуть навіть і накладатися один на одного, поєднуючись із заохоченням дітей за те, що і як вони роблять. Похвала добре працює з самого дитинства, і це беззаперечний факт.
4. Швидка зміна діяльності. Якщо раптово запропонувати дітям кинути те, чим вони зараз займаються і, наприклад, трохи поскакати, побігати чи пограти в «Морська фігура, на місці замри», то ця несподівана весела гра стане для них відволіканням від монотонності дії. Після цього вони з радістю повернуться до перерваного заняття, знову будучи зосередженими.
5. Пропозиція вибору. Попросіть дітей періодично вибирати одне чи друге, щоб продовжувати процес заняття. Дітям важливо, що до їхньої думки прислухаються, і це вселяє в них більше радості.
6. Розбивка інструкцій на етапи. Багато майстер-класів мають на меті досягнення результату шляхом виконання цілого ряду послідовних кроків. Не треба інформувати дітей відразу про все, що ви робитимете — це стомлює і, скоріш, злякає своєю складністю. Просто виконайте крок 1, потім планомірно переходьте до кроку 2 — і так далі, аж до успішного досягнення результату.
7. Залучення. Взаємодія репліками, питаннями, зворотним зв’язком та іншими елементами мікро-розмови з групою — це добре.
8. Пропонуйте дітям змінювати позу. Іноді зміна пози тіла чи навіть безцільний рух дітей класом дозволяє швидко зняти поточну втому, щоб повернути концентрацію.
9. Зміна темпу. Повільні та зосереджені дії, де важлива акуратність, змінюйте, де це можливо, на швидкі рухи, щоб темпоритм всього майстер-класу був неоднорідним.
10. Акцент на прогресі. Іноді потрібно згадувати, що вже зроблено, щоб похвалити дитячий колектив за досягнутий прогрес. Хвалити можна як всіх разом, так і окремих дітей, одночасно формуючи в них відчуття приналежності до групи й не забуваючи про їх індивідуальні досягнення.
11. Позитивна афірмація. Дитина може впасти в ступор чи втратити інтерес до завдання, якщо у неї не виходить чи вона чогось не розуміє. Важливо розпізнавати такі моменти, питати, чи все гаразд, роз’яснювати і показувати, як потрібно робити те чи інше, і на своєму прикладі показувати, що все це нескладно. Хваліть дитину за її старання і підштовхуйте до продовження роботи після того, як їй стане зрозуміло, що і як треба робити.
12. Регулюйте складність завдань. Правильний підбір рівня складності майстер-класу, залежно від статі та віку дітей — важлива запорука успіху, про яку варто подбати завчасно.
13. Показуйте дітям на особистому прикладі, як ви поводитеся на кожному з етапів робіт, щоб вони могли копіювати вашу поведінку і реакції — це для них важливо, особливо в юному віці.
14. Зрештою, просто змиріться з тим, що увага дітей — це динамічне середовище, а не статичне.

Важливо розуміти, що діти все одно відволікатимуться. Нехай. Не треба їх за це карати. Це все одно, що покарати пісок за те, що він сипкий. Вам не подобається ця його властивість, проте ж для піску це частина його природи. Тим більше, якщо ви вчите дітей бути креативними, значить вони просто зобов’язані відволікатися, щоб усвідомлювати гнучкість свого мислення і користуватися цим.

У Маняня Сіті ми приймаємо всіх дітей такими, якими вони є, і готові організувати захоплюючі майстер-класи величезної кількості напрямків. Звертайтесь!